Про Порту: враження, їжу, транспорт

Португалія нас дуже вразила, тож про нашу мандрівку я тепер складатиму спогади по містах. Цього разу розповім про Порту – північну столицю країни, звідки і почався наш португальський вояж. Забігаючи наперед, скажу, що Порту вкрав моє серденько і в це місто я би повернулась ще раз, а може й не раз.

Про Порту загалом

Бути там і не відвідати міст Луїша? Пффф, нізащо. Міст вразив, я взагалі млію від великих таких конструкцій.

порту
порту
Міст Луїша І зачарував мене

Напередодні поїздки читала чимало скарг від туристів, мовляв, їхні естетичні рецептори були вражені великою кількістю покинутих будівель у центрі. Щоб не наражати на таку небезпеку свої оченята – сидіть вдома. Так, чимало будинків у дуже поганому стані, але як ми дізналися, влада не зносить їх, а поступово реанімує. Частіше за все це виглядає так: фасад зберігають, а за ним будують новий дім. Враховуючи те, як довго ця країна була в кризі, поступова відбудова не має нікого дивувати. До речі, саме в Порту ми помітили чимало будівництв.

порту

Хоча у місті чимало закинутих будівель, та й доглянутих вистачає, є на що подивитися і чим захопитися:

порту
порту

І не тільки міст Луїша І там є:

порту

Порту виглядає старішим за Лісабон, місцями потертим та неохайним, але в тому є свій шарм, особливо, коли звертаєш з центральних туристичних маршрутів на паралельні вулички.

порту
порту

Якщо десь є парк, то там обов’язково облаштована водойма, тому паркові зони виглядають гармонійно. Особливо круто, коли поруч вирує життя, їздить міський транспорт, люди квапляться кудись, проходиш 20-ть метрів і ти в парку, в оточенні величних платанів та різноманітних рослин, краса.

порту
порту

Чого я не зрозуміла, так це кам’яних лавок. Лавку з дерева знайти складно, здебільшого це буде наче свая з граніту. Сидіти на них неможливо, але португальські дупи якось це витримують, може вони з титану?

порту
От на кам’яній лаві чувак чилить в парку і норм йому

Цікава нумерація будинків, вона йде по під’їздах – три двері, це три окремих будинки. Іноді це збивало з пантелику.

порту

Мені дуже сподобалась атмосфера міста, вона одночасно затишна і відчувається, що ти в місті. І якось це все так вдало поєднується, що на вокзалі вітер наче шепотів: «Повертайтеся».

порту
порту
Крани всюди, будують всяке

Транспорт Порту та проживання

Система громадського транспорту тут розвинена чудово, одразу в аеропорту ми купили проїзні і поповнили їх. На кожній станції є черговий, він за потреби допоможе з автоматами поповнення. Але краще самим розібратися що до чого. Автомати приймають як кеш, так і банківські картки.

порту
Трохи метро трамваю в кадр потрапило. Навмисне нічого не фоткала чомусь

Проїзний паперовий із вшитою rfid міткою. Перед входом на станції немає турнікетів, тільки стовпчики з валідаторами: проїзний валідується на початку поїздки і коли покидаєте станцію. Поїздка триває годину, тож одного дня ми встигли почати поїздку, вийти на потрібній станції, владнати справи, повернутися і доїхати в кінцевий пункт за 1.6 євро з особи. Убером одного разу скористалися, коли поспішали на вокзал і пішов дощ. А містом їздили на метро, покаталися по різних районах, дуже зручно.

порту проїзний

Метрополітен Порту відносно молодий, адже відкрили його тільки у 2002 році. Станції виконані в суто унітарній манері: скло, бетон, їдь собі, не відволікайся. Просторі, чисті, краса! Окремо потішив той факт, що станції обладнані ескалаторами, котрі починаєш цінити одразу – перший день ми просто божеволіли від постійних підйомів.

метро порту
Вестибюль на станції Ештадіо до Драгао

На букінгу я знайшла гест хауз, проживання в якому обійшлося нам в 124 євро за чотири ночі. Чиста і світла манюня квартирка в приватному секторі. Ми коли йшли додому, нам здавалося, що ми десь в Алушті)) Спальня, ванна, вітальня з мінімальною кухнею – що ще треба? Пралка у дворі)

порту

Що і де їли

Я помітила, що серед португальців зрідка зустрічалися ну дуже повні люди. Чесно, для мене це загадка – ну як їм це вдається, коли у них така смачна, ситна та калорійна кухня? Найлогічніша відповідь криється в безкінечних підйомах та спусках, інтервальне кардіо постійне.

Порту – це франсезінья. Навіть якщо ви вважаєте це хрючевом, варто спробувати один раз, щоб зрозуміти ваше воно чи ні. Ця страва традиційна саме в Порту, в інших регіонах її також готують, але місцеві в один голос казали: якщо франсезінья, то тільки в Порту! Андрієві зайшло, він таке любить – декілька видів м’яса: ковбаса, сосиски, варене чи запечене м’ясо типу нашої буженини, шинка, бекон. Все це між двома скибками хлібу запечене під сиром і в якійсь підливі. Остання, до речі, продається в супермаркетах в банках. Ситно? Дуже. Смачно? Якщо щиро любиш м’ясо.

франсезінья
Андрієва франсезінья та мій овочевий супчик. Брати собі порцію малої француженки я не відважилась))

Першого ж дня ми затарили холодильник їдлом, вінью верде та вінью ду Порту, все це обійшлося нам у 20 євро. Тож снідали та пізно вечеряли ми вдома. Загалом продуктів вистачило на всі наші сніданки та нічні дожори.

порту ціни
Хто робив сніданки?
Портрет типового нічного дожору

Через те, що ми не звикли слідкувати за часом, ми часто пропускали час обіду. Слава паштеларіям, тут є чим перекусити і бігти собі далі. Але варто пам’ятати, якщо ви вирішили поїхати в Португалію, то прив’язка до часу там всюди в ресторанах. Також є така штука, коли певні страви доступні тільки в обід, а інші вже на вечерю.

Паштейш де ната доволі колорійні, але згадаємо про безкінечні підйоми))

В паштеларіях вибір чималий, від традиційних паштейш де ната до круасанів та пиріжків з бакаляу. До речі, пиріжки з тріскою, смачнюні.

пиріжки з бакаляу
Ті самі пиріжки з бакаляу (тріскою)

І так як наш вояж почався з Порту, то саме тут я спробувала бакаляу. Ну таке, риба і риба, специфічна трохи. У смаженому вигляді я би вдруге її не стала їсти, а от у виді паштейшів, саме те.

бакаляу
Порції на обід: свинина і моя бакаляу під цибулею з морквою. І для розуміння чек. Бакаляу обійшлося дорожчим за свинину – 8 євро. Загалом обіди у нас виходили в середньому по 6 євро з особи, без бухашки.

Про це я читала, але не уявляла, ірл це дійсно працює – не дивіться на дизайн ресторану (це стосується всієї країни). Чим страшніше, тим там смачніше і автентичніше.

порту їжа
Бачите дизайн з 90-х? Вам сюди!

Там, де харчуються місцеві, і там де не розуміють англійської – ми їли найсмачніші страви. Тож тут варто забути про тріпедвайзери, всі поради туристичних точок не виправдалися.

порту
Вирвиочно ззовні – смачно зсередини)

Вінью ду Порту

Так, вони там геть не знають слова «портвейн», просто не розуміють. Скажи їм: «Порту» – принесуть. В супермаркетах портвейн стартує від 4.99, нижчої ціни не бачила. Якщо поїхати/піти у Віла-Нова-де-Гайя та пройтися на дегустації, то там ціни будуть вищими, що логічно.

португальський портвейн

Я не поціновувачка портвейнів, зацінила їх саме тут, виявилося, що мені смакує не просто білий або червоний, а tawny – витриманий червоний (дякую Сергієві за пораду). Ходити, куштувати, знайти своє – цілком реально.

Дегустували ж)

Вже коли ми повернулись в Україну, то стали придивлятися до асортименту портвейнів в магазинах і от що я скажу: вибір є. Якщо хочете спробувати саме вінью ду Порту, шукайте пляшки де під етикеткою буде виглядати біла акцизка, це захист якості в Португалії.

Наразі це все, наступна – Коімбра! Па-па!

порту

Коментарі