Ґілґан, залипнути в Палм Спрінгз, знову вампіри та інші)
Джозеф Ґілґан для мене знову відкривається, хоча його ролі схожі між собою, та тут щось нове. Взагалі цей дайджест вийшов більш серіальним, ніж кіношним.
On the Basis of Sex (2018). Днями легендарна Рут Гінзбург пішла з життя, тому перегляд цього фільму сам напросився, як вшанування пам'яті про велику людину. Згадайте і ви її.
Les crevettes pailletées (2019). Смішно, гірко місцями і бейзед он тру сторі. За гомофобний вислів чемпіона з плавання призначають тренувати команду з водного поло. Складається команда з геїв і готується до гей олімпійських ігор (так, вони існують). Дивіт!)
Knives Out (2019). Класний неонуарний детектив після перегляду якого захотілося більше таких фільмів. Крейгові створили цікавий образ детектива, це така вдала суміш з Коломбо та Пуаро. Якщо душа бажає красивої картинки, цікавої розв’язки та класних акторів – однозначно варто приділити увагу цій стрічці.
Palm Springs (2020). Цей фільм порівнюють з «Днем байбака» і в когось це може відбити бажання дивитися, адже сюжет може здатися передбачуваним. Так, дійсно, певною мірою схожість є, але це геть інша зав’язка. Однозначно варто подивитися. Енді Семберг на 100% вписався в роль, наче її під нього писали.
Про серіали маю окремо сказати
What We Do in the Shadows (2019). Другий сезон вийшов! І він не гірший за перший, це тішить. Якщо ви ще чомусь не дивилися цей серіал – дуже раджу, не зволікайте)
High Maintenance (2016). Будова серіалу мені нагадала «Guest book». Комічні, а часом і драматичні ситуації розгортаються з персонажами, котрих глядачі бачать вперше і, скоріш за все, востаннє. В цьому і є перевага серіалу – на сюжет там виділено дуже мало часу, тож вмикаючи чергову серію, вам не треба замислюватися та згадувати, що було у попередніх. Чувака запам’ятали і добре)
Brassic (2019). Про цей серіал я прочитала випадково, його назвали «Гай Річі для бідних», і це правда. Але звернула я увагу після того, як дізналась, що до сценарію та ідеї шоу приклався Джозеф Ґілґан, він і головну роль грає.
Сучасна шпана, яка не застрибнула в потяг досягаторства і лишилася в своєму рідному містечку. Чим вони живуть, у що втягують себе і друзів. І на відміну від прототипів з кіно 90-х і 00-х, ці хлопці доволі відкриті, не цураються себе і відверто розмовляють про біполярку, ЛГБТ, проблеми у стосунках. Я дуже люблю те, як Ґілґан перевтілюється на екрані в ті безумні образи, що для нього пишуть, і цей серіал не є виключенням.
The Great (2020). Почала дивитися з певним скепсисом, а потім як затягнуло в цей вирій гротеску, хуза! Тобто, браво)
Little Fires Everywhere (2020). Читала відгуки і в них завжди героїні когось бісили, в решті, мене теж, здається, цього домоглися від глядачів творці серіалу. Але загалом вийшла цікава історія.
Space Force (2020). Не зайшло. Поверхнево і нецікаво. Навіть Стів Карел не рятує відверто слабке шоу.
Snowpiercer (2020). Я чесно витримала три серії. Н-у-д-н-о! Стрічка Пон Джун Хо 2013 року мені дуже сподобалась, а от серіал за нею, не зайшов. Якось все затягнуто, хоча дія відбувається, але якось все це мляво. Не підходить мені така атмосфера.