То був насичений день: палац Топкапи, Гранд Базар, Єгипетський ринок.
Якщо на ринки ми пішли ради прогулянки, то палац Топкапи був у нашому списку маст візит. Про цю пам’ятку відгуки неоднозначні – одна пані написала щось типу: ой, ну таке, не вразило. Не знаю, чи вкурсі вона, що палацовий комплекс уособлює всю велич та могутність тодішньої Османської Імперії та стоїть такий собі трохи більше ніж 500 років. Якщо вдивлятися в дрібниці, то це легко зрозуміти. Кожна деталь оздоблення так і кричить: я одна з мільйона, я маю показати вам скільки грошей та сил було вкладено у побудову цього комплексу!
[caption id="attachment_677" align="aligncenter" width="789"]
Різьблені полички, розпис, багаточисельні мозаїки з перлів, кахлі ручної роботи - все зберіглося[/caption]
[caption id="attachment_653" align="aligncenter" width="900"]
Кімната матері королеви, як там вказано.[/caption]
[caption id="attachment_686" align="aligncenter" width="800"]
І кахлі, такі красиві, всюди. Мотиви повторюються. Врешті, саме ці квіткові мотиви у синіх та блакитних кольорах - стали символом Туреччини.[/caption]
Приємно вразив той факт, що палац Топкапи постійно реконструюється, оновлюються розписи на стінах та стелях. Взагалі, ставлення турків до історичної спадщини викликає заздрість – всюди щось ремонтується, приводиться до ладу. Ая-Софія відкрита для відвідин але там так само йде реконструкція.
[caption id="attachment_678" align="aligncenter" width="800"]
Зтоптали мармурову підлогу[/caption]
Палац Топкапи та наші помилки
Чого не треба робити і що варто обов’язково зробити в Топкапи.
Комплекс чималенький, ми гуляли ним чотири години. Звісно, зголодніли. На території комплексу є кафе типу їдальні і ресторан. Так от, не ходіть у той ресторан, якщо не хочете поїсти їжі з їдальні за ресторанним прайсом. В мене таке враження склалося. Я тягнула чоловіка у їдальню, там такий само вид на море, можна сидіти на вулиці і милуватися красотами, але Андрій переміг. Якби не гальмували – купили би заздалегідь фруктів і спокійно поїли там.
Обов’язково йдіть у гарем – там круто! Вже всередині ми пожалкували, що не скористалися послугами гіда, тому підслуховували чужого гіда однієї пари. Там цікаво, є на що подивитися, але з поясненнями гіда картинка стає цілісною. Тож, беріть гіда і насолоджуйтесь екскурсією.
[caption id="attachment_680" align="aligncenter" width="800"]
Є-є-є! Селфарік у лакшерному дзеркалі[/caption]
В Топкапи ми були в п’ятницю, це був вихідний та святковий день – тому натовпи школярів нас просто зносили в бік постійно. Наступного разу в Стамбул поїдемо так, щоб вихідні не зачепити жодним чином – під вихідні народу прибуває багато. А тут ще свято…
[caption id="attachment_687" align="aligncenter" width="800"]
Всі ці кімнати з диванами, кахлі, візерунки - місце натхнення для дизайнерів, імхо.[/caption]
Якщо любите історичності та цікавинки – палац Топкапи обов’язковий для відвідин. Чесно, навіть не очікувала, що він мене настільки вразить.
Наступного разу обов'язково завітаємо ще раз в палац Топкапи, але врахуємо попередні помилки. Як можна не захопитися цією цариною кахлів, я не розумію))
[caption id="attachment_690" align="aligncenter" width="400"]
Диви! Диви які кахлі![/caption]
З.І. Майже пропустили експозицію кухонного приладдя. Але випадково туди потрапили, під кінець нашої прогулянки вже сил не було, а тут бачимо - народ йде туди, зайшли і ми. Фотографувати там неможна, але позначки про це повідомляють край непримітно. Якщо сфотографувала - ніхто не біжить і не б'є по руках і не вимагає видаляти світлини, тому от маю фотку посудини звідти. Саме ця експозиція чудово дає зрозуміти як тоді кидалися грошима (ну й рабським трудом, на жаль), адже тут зібрано посуд зі всього світу. Можна відстежити як вдосконалювалося мистецтво виготовлення порцелянового посуду.