Шарівський замок

Їздили у Шарівський замок. Роки три збиралися та весь час щось заважало. Нарешті доїхали!

Перше питання було - як туди дістатись, адже є декілька варіантів. Подивились на мапу доріг на uaroads та вирішили, що краще з'їхати з траси між Травневим та Золочівським, так й зробили. На uaroads  ця дорога помаранчево-зелена, інколи трапляються й червоні місця. Покриття місцями нове, а так здебільшого латане-перелатане, у порівнянні з іншими дорогами області, ця ще нормальна :)

Приїхали та пішли гуляти. Ось як нині виглядає палацово-парковий комплекс Шарівка:

Багато років говорять про його реставрацію, та, на жаль, далі розмов діло не йде. Хоча у такому занедбаному стані теж щось є. Але все ж хочеться, щоб колись та реставрація відбулась, вона необхіда, інакше за десяток років ми втратимо Шарівський замок остаточно. Призамкова територія чимала, її можна було якось використати на благо палацу, щоб поступово збирати кошти на його реставрацію.

З погодою нам не пощастило, дощило, тож не стала діставати фотика, обмежилась смартфоном. Хоча до чого це виправдання, які руки - такі й знимки, гг.

Навколо замку є парк, можна гуляти. В деяких місцях встановлено таблички, адже десь зруйновані поручні, східці чи ще щось, тож уважніше там. Парк навколо чудовий, липова алея як у казках:

Споруди на території парку також у жахливому стані, як і ставок, котрий не чистять.

З одного боку красиво, це романтичне місце, не дарма сюди приїжджають весілля на фотосети. З іншого боку - прикро, через те, в якому стані перебуває Шарівський палац.

До замку пускають. Всередині ось так: Хоч і сумно, але до цього місця хочеться повернутися, що ми неодмінно зробимо.

з.і. На виході продається сувенірка, що здивувало - були магніти та листівки! Вперше таке зустріли, в Краснокутському дендропарку про сувенірку й мова не іде. А тут вибір чималий - хочеш Шарівський замок з різних боків на листівці, хочеш - на магніті мініатюра палацу. Тож є і позитивний момент з цієї подорожі :)