Що можна почитати: пригоди, невдала містика, романи та антропологічний нарис

Що можна почитати: пригоди, невдала містика, романи та антропологічний нарис

Щось я геть забуваю нотувати враження від прочитаних книжок. Від часу останнього допису минуло чимало, читаю нині небагато, але ретельно обираю що можна почитати, як завжди. Обираєш, наче й по відгуках книжка має сподобатись, а виходить іноді навпаки.

що можна почитати

“Наблюдая за англичанами. Скрытые правила поведения” Кейт Фокс. Якщо почнете читати і засинати вже на вступі – не розчаровуйтесь і не кидайте книжку, вона цікава, іронічна, місцями наївна, але корисна. Кейт Фокс іноді передає куті меду, але чи не робили би це інші автори, пишучі про особливості життя та поведінки своєї нації? Напевне, так, адже важко втриматись. От що можна почитати та отримати задоволення. ВСЛ видало цю книгу українською, поки що доступна тільки в паперовому вигляді – Спостерігаючи за англійцями

“Паранджа страха” Самія Шаріф. Книжка написана легко, шокує іноді жорстокістю, але це все контраст. Для себе вловила таку думку: варто йти до мети, попри уявну її неможливість. Так Самія Шаріф йшла, про що написала цілу книжку. Від батьків-садистів, шлюбу за примусом, постійних знущань та болю до повної свободи та гармонії зі світом. А ще Самія зустріла багато добрих людей, котрі щиро допомагали тому що могли це зробити. Після книжки лишається відчуття, що не все так погано зі світом, а добрих людей все одно більше, ніж злих.

“Зозулята зими” Дара Корній, Тала Владимирова. Манера розповіді відверто дратує та не дає зосередитися на сюжеті, от бісило, поки читала. Дочитувала з принципу, бо навіть погані книжки дочитую, не можу кидати. Ідея книжки цікава, але так все написано, що відбиває будь-яке бажання читати інші книжки авторок. Взагалі не раджу витрачати на це час та гроші.

“Авантюра. Практичні реаліі мандрів по-бідняцьки” Артем Чапай. Зверхнє ставлення до всіх, хто не подорожує як безхатько, розчарування в романтиці соціалістичної Куби та пригоди, пригоди, пригоди. Загалом прикольно, можна витратити час.

“Покров” Люко Дашвар. Навіть не знаю, що писати. Норм зайшло, прочитала, не було якогось захоплення або здивування. Коли читаю Дашвар, налаштовуюсь на її фірмові штучки, тому не дивуюся нічому. Загалом сподобалось.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *