Що почитати: наук-поп, Наталка Доляк та Салман Рушді
Лютий з березнем спинили мою читацьку лихоманку, читала мало, але що! Три книжки: одну розтягувала та смакувала як могла; другу читати було чомусь важко, але цікаво - такий парадокс; на читання третьої відверто не було часу, тому так розтягнула, хоча Наталка Доляк пише напрочуд легко. Отже зібрала що можна почитати в один допис, одразу за два місяці.
Никита Жуков "Модицина 2. Апология". Друга книжка вийшла більш цензурною, але стиль автора від того не постраждав. Все як завжди - про хвороби та людей. Вдруге читаю такий класний наук-поп про медицину. Перша автора книжка саркастична та у зніжених осіб може викликати сракобіль. Але правда.
Я давно вже не шукаю, що можна почитати, у мене є список, книжки в котрому я наближую, або навпаки – відкладаю. Цю книжку одночасно й хотілося читати, й хотілося відтягнути момент занурення, щоб ще трошечки зберегти інтригу. Читала я дозовано, по 50 сторінок на день, під ранкову каву. Боялась швидко прочитати. Переказувати сюжет не буду, цей наук-поп просто треба сісти і читати.
Прикро, але я не зустрічала подібних авторів у нас. Саме авторів, а не блогерів. Сподіваюсь, колись, хтось із наших лікарів створить щось подібне. Ну, а поки що маємо що почитати.
Салман Рушди "Дети полуночи". Ще одна книжка без перекладу українською. Душа бажала казки, шукала, що можна почитати легкого та не напруженого, і от мій минулорічний цикл читання повторився: січень – арабсько-мусульманські романи, лютий-березень – Індія!
Цікавезний роман з купою спогадів, маленьких історій, красномовних описів. Автор часто вдається до переказу попередніх віх життя героя, що трохи напружує. Але, я все одно читала, хоч іноді мені така манера розповіді здавалась складною. Це дивне відчуття – книжка одночасно читалася легко та важко - Салман Рушді вміє й таке.
Містика, політика, історія та переказ життя трьох поколінь однієї родини – все вдало сплелося в чудовий твір. Поки що, це найкращий роман про Індію (пробач, Шантарам), що я читала, хоч і з казковими елементами. За книжкою знято фільм, він чудово доповнить атмосферу роману.
АПД. Видавництво Юніверс видало цю книгу під назвою "Опівнічні діти", але я знайшла тільки паперовий варіант.
Наталка Доляк "Заплакана Європа". Це вже другий роман авторки, котрий мені довелось читати. І якщо в першому романі "Гастарбайтерки" розповідь була про долю наших жінок, котрі поїхали заробляти гроші в Європу. То в цьому романі Наталка Доляк розповідає драматичну історію жінки на тлі тих самих пошуків кращої долі. Книжка радше про людей, стосунки та обставини, і все це на тлі прагнення змін у житті. Скажу так, Наталка Доляк і в цей роман вклала чимало, і це відчувається.
Никита Жуков "Модицина 2. Апология". Друга книжка вийшла більш цензурною, але стиль автора від того не постраждав. Все як завжди - про хвороби та людей. Вдруге читаю такий класний наук-поп про медицину. Перша автора книжка саркастична та у зніжених осіб може викликати сракобіль. Але правда.
Я давно вже не шукаю, що можна почитати, у мене є список, книжки в котрому я наближую, або навпаки – відкладаю. Цю книжку одночасно й хотілося читати, й хотілося відтягнути момент занурення, щоб ще трошечки зберегти інтригу. Читала я дозовано, по 50 сторінок на день, під ранкову каву. Боялась швидко прочитати. Переказувати сюжет не буду, цей наук-поп просто треба сісти і читати.
Прикро, але я не зустрічала подібних авторів у нас. Саме авторів, а не блогерів. Сподіваюсь, колись, хтось із наших лікарів створить щось подібне. Ну, а поки що маємо що почитати.
Салман Рушди "Дети полуночи". Ще одна книжка без перекладу українською. Душа бажала казки, шукала, що можна почитати легкого та не напруженого, і от мій минулорічний цикл читання повторився: січень – арабсько-мусульманські романи, лютий-березень – Індія!
Цікавезний роман з купою спогадів, маленьких історій, красномовних описів. Автор часто вдається до переказу попередніх віх життя героя, що трохи напружує. Але, я все одно читала, хоч іноді мені така манера розповіді здавалась складною. Це дивне відчуття – книжка одночасно читалася легко та важко - Салман Рушді вміє й таке.
Містика, політика, історія та переказ життя трьох поколінь однієї родини – все вдало сплелося в чудовий твір. Поки що, це найкращий роман про Індію (пробач, Шантарам), що я читала, хоч і з казковими елементами. За книжкою знято фільм, він чудово доповнить атмосферу роману.
АПД. Видавництво Юніверс видало цю книгу під назвою "Опівнічні діти", але я знайшла тільки паперовий варіант.
Наталка Доляк "Заплакана Європа". Це вже другий роман авторки, котрий мені довелось читати. І якщо в першому романі "Гастарбайтерки" розповідь була про долю наших жінок, котрі поїхали заробляти гроші в Європу. То в цьому романі Наталка Доляк розповідає драматичну історію жінки на тлі тих самих пошуків кращої долі. Книжка радше про людей, стосунки та обставини, і все це на тлі прагнення змін у житті. Скажу так, Наталка Доляк і в цей роман вклала чимало, і це відчувається.