Коротка подорож на острів Хортиця

Давно хотіли та нарешті відвідали острів Хортиця. Одразу скажу, що не мала великих сподівань щодо сервісу на самому острові, та все одно розчарувалася багато в чому. Та моя розповідь про острів Хортиця не буде суто негативною. Відпочили, і це головне!

Дісталися Запоріжжя поїздом Інтерсіті Харків-Генічеськ. Єдиний недолік - поїзд курсує раз на два дні та тільки у літній сезон. Тому назад ми їхали бла-бла каром, адже прямих рейсових автобусів немає, а грати у лотерею та гадати чи будуть квитки на транзитні автобуси, ми не хотіли.

Поїхали на острів, у готель Пектораль. Як завжди, на букінгу знайшла готель, забронювала номери, все нормально наче. Коли ми заїжджали нам без попередження надали номер нижчої категорії, ніж я бронювала. Хоча після цього був дзвінок з букінгу, у мене запитали чи влаштовує нас такий варіант. Зайшли у номер, а там.. Одна фотка, що добре пояснює всю палітру емоцій:

Засмутилася - не то слово. Але ми вже на острові, без машини, в суботу.. куди бігти, що шукати? А, до речі, у Запоріжжі немає 3G, тому здійснити елементарний пошук інтернетом складно, все гальмує. В решті вирішили, що нам тут одну ніч переночувати. Пішли гуляти островом.

Чоловік заздалегідь завантажив застосунок Хортиця, там окрім пам'яток та основних доріг, вказано пішохідні маршрути. Якщо не хочете ходити вздовж траси, то прогулянка стежками чудова альтернатива, все що на мапі, відповідає дійсності.

Дісталися Січі. Новоділ, але охайний. Жодних екскурсій нам не запропонували, ходіть самі, дивіться.

В усіх будівлях сидять класичні тітоньки музейні, інколи просять відійти на безпечну відстань від експонатів, адже спрацює сигналізація. Наприклад, від цієї дорогоцінної інсталяції нас попросили відійти ще на два кроки, мабуть дуже цінна річ:

Дядько сидить якісь грамоти виписує:

Деякі інтр'єри приємно вразили:

На території музейного комплексу організовано майстер-клас з гончарного мистецтва, можна власноруч зробити пам'ятну монету. Зустріли повнорозмірну мотанку. До речі, майстер-класи беруть як дітлахи, так і дорослі, доволі популярна розвага :)

А так як останнього разу ми снідали ще у Харкові, то ноги самі принесли нас до корчми. Друзі, це треш. Мені дивно й прикро, що у такому місці є такий стрьомний заклад, а не атмосферна їдальня чи ресторан, котрі би лишали приємні спогади про відвідини цієї пам'ятки.

Підходите на "бар", обираєте страви, замовляєте, дівчина дуууже повільно за вами все пише, оплачуєте рахунок, дівчина ставить печатку й відсилає вас на кухню, передаєте рахунок на кухню та чекаєте поки вас голосно покличуть забрати замовлення. Порції такі, що розумієш, про тебе дбають, аби не переїла та не погладшала. Ало! Я вже гладка :) Я сто років не їла з десертних тарілок другі страви і я знаю, що найбюджетніші їдальні можуть бути охайними. Та це не про корчму. Це замовлення чоловіка:

До речі, відбивна була сирою, її не просмажили. Я не знаю як треба готувати курку, щоб вона лишилася сирою. Ми не просили ресторанну подачу страв, але хіба гості не заслуговують на нормальні порції та смачну їжу? Певно ні.

 Такі краєвиди з тієї частини острова:

Пішли у музей козацтва, а він не працює. Жодних оголошень, просто зачинено. Поряд з музеєм курган, то хоч на нього видерлися, ну а шо робити?)

Гуляємо далі:

Зголодніли та час обіду вже, знайшли ресторан Запорізька Січ. Ціни як у середній харківській ресторації. Порції великі та смачні. Ресторан великий - облаштовано літній майданчик та у будівлі. Гостей тут люблять та роблять все, щоб вони повернулися (що ми й зробили наступного ранку).

Коротше, раджу всім ресторацію Запорізька Січ :)

А от з вечерею нам не пощастило, адже понесла нас нелегка у заклад під назвою Козацьке подвір'я (рекламу закладу важко не помітити, коли прямуєте на острів). Теж все в українському стилі зроблено, навіть є прикольна веранда з видом на Дніпро (того вечора був вітер, тож ми не наважилися там сісти). Але в цьому закладі беруть % за обслуговування. В меню це вказано наприкінці, тож не факт що ви туди догортаєте. Офіціантам пофігу що їх позбавляють нормальних чайових. Ну ок, а ми не любимо коли заклад за нас вирішує скільки ми маємо лишати на чай.

Ще погода на нас образилася (за що???), було прохолодно. Та вранці це нас не спинило, адже ми мали закінчити квест "були на Хортиці, купалися в Дніпрі". Холодний вітер, температура повітря десь градусів 20 та вода була теплюща! Різниця відчувається.

Всіх нас нема кому було знімати, тож повірте на слово, я мерзлячка із мерзлячок, купалася за таких от погодних умов! Качка також приїхала на острів Хортиця:

Така от подорож. Хоча було чимало негативних моментів та вони нам не зіпсували відпустки, адже сам по собі острів Хортиця дуже красивий там можна годинами гуляти стежками й взагалі нікого не зустріти, хіба не диво? :)