Ярослав Мельник, Рей Бредбері, Н. Лелюх

Ярослав Мельник, Рей Бредбері, Н. Лелюх

Всього чотири книжки в цьому дайджесті, адже треба за рік минулий відчитатися. Ярослав Мельник – став відкриттям, ну дуже класні романи!

«Далекий простір» Ярослав Мельник. З цього роману почалось моє знайомство з творчістю автора. І я була у захваті. Ідеї, що закладено в книжку, їхнє переосмислення головним героєм, та в решті, правда – все описане та подано дуже цікаво. Прочитала буквально за день, книжка одразу захопила та занурила в себе. Невеличкий спойлер – друга книжка так само діє 😉

«451° по Фаренгейту» Рэй Брэдбери. Наче ця книжка є українською, але я не знайшла, на жаль. Як личить слоупокові, я тільки нині до неї дійшла. Якийсь час я обходила антиутопії, щось в них напружувало і не подобалось. Але зараз хочеться читати саме такі книжки, тому фаренгейт чудово зайшов.

«Маша, або постфашизм» Ярослав Мельник. «Конституція забороняє чинити насильство над людиною» – цитує один з героїв роману конституцію Рейху. Так, людей вбивати заборонено. Та й не вбиває наче ніхто нікого, проблеми продовольства вирішено, голоду немає, люди працюють за для вдоволення, не Рейх, а рай на землі. Але є певні але, над якими окремі особи іноді замислюються, ну а от з таких розумників і починаються неприємності. Ярослав Мельник і в цьому романі підклав несподівані повороти, завдяки котрим переосмислюєш всю книжку від початку. Книга «Маша, або постфашизм» доступна як у паперовому варіанті, так і віднедавна в електронному.

ярослав мельник

«Откровенный разговор о женском здоровье. Просто о главном» Лелюх Н. В книзі все доведено до абсурду, якщо пояснювати, то як малим дітям, якщо пояснювати щось специфічне то не до кінця. На наук-поп не тягне взагалі. Наскільки мені завжди подобалося читати доктора Наташу, то тут я вщент розчарована. Не сподобалася найбільше мова розповіді, просто дратувала ця манера. Переконана, що хтось в цій книзі щось нове для себе відкриє (я відкрила, цілу сторінку), комусь і манера розповіді сподобається, та я вийшла з числа прихильниць пані лікарки.

Підбиваю підсумки свого читацького року. Неймовірно вразили: Салман Рушді «Діти опівночі», Джин Сессон та її серія щоденників саудівської принцеси, Ярослав Мельник. Це саме маст-ріди, на мою думку. Володимир Лис також став для мене приємним відкриттям, романи легко читаються та справляють враження. Загалом, я задоволена майже всіма книжками, що прочитала у 2017 році 🙂

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *