Арабатська стрілка. Мій путівник та поради.

На Арабатку ми їздимо вже чотири роки поспіль. Саме там я вперше побачила Азовське море та просто влюбилася в цю природу, її спокій та відсутність цивілізації. Чимало людей зверхньо кажуть "фу, Азовське море, калюжа, що там робити". Я вважаю, що таке можуть казати лише ті, хто не бував на Арабатській стрілці. Та й розпіарені у совдепії курорти Чорного моря часто не відповідають дійсності, за ціни промовчу. Ну й останній мій аргумент саме за це місце - якщо вам так само не підходить Чорне море, тоді Арабатська стрілка вам сподобається!

Тут я спробую скласти такий собі путівник, що робити на Арабатській стрілці, куди поїхати, та що подивитися окрім моря.

Поїхали!

Арабатська стрілка знаходиться у Генічеському районі Херсонської області. Там є три приморські села: Генічеська Гірка, Щасливцеве, Стрілкове.

Генгірка - саме з цього пункту починається Арабатська стрілка. Близкість села Генгірка до шумного та брудного Генічеська мене лякає, тому цей варіант ми ніколи не розглядали, хоча там осідає чимало туристів. Особливо з дітьми їдуть до Генгорки, все ж таки близько до Генічеська у разі чого.

У Щасливцевому цього року є банкомат. Там чимало магазинів, здебільшого продуктові, є господарська крамничка. Ринок у Щасливцевому краще за стрілківський, ціни нижчі, асортимент більший. Власне, на ринок ми їздимо на закупи. Також там є АЗС.

Стрілкове дуже затишне та спокійне село. Люблю це місце саме за його нецивілізаційність. Тут можна знайти пляжі з мінімальною кількістю людей. Є пляжі від пансіонатів, типу Сокіл, там є душ, туалет, крамниця, водяні гірки, лежаки. А є пляжі без цього всього, там ти майже наодинці з морем, адже найближчі сусіди будуть від тебе метрах в 20-ти. Тут повно баз відпочинку, пансіонатів та приватних апартаментів - на будь-який смак та гаманець.

Ще розповім за Стрілкове, точніше за його інфраструктуру. Ринок є у центрі села, працює тільки у першій половині дня (той же ринок у Щасливцевому працює до вечора). По головній вулиці є продуктові магазини. Якщо заглибитися у село, знайдете магазин Сумський та Арабатський бастіон (там на другому поверсі господарчі товари є). Якщо не знайдете - питайте людей, це село де комунікації кращі за будь-які мапи :) Біля Сумського є кафе-бар Посейдон. Виглядає не дуже - забетонований майданчик із пошарпаними пластиковими столами та стільцями. Але там дуже смачно готують, все свіже, більшість страв з-під ножа. Можна замовити сніданок-обід-вечерю на конкретний час та забрати потім. Є комплексні обіди. Ціни, враховуючи високий сезон, нормальні.

Мінуси відпочинку у Стрілковому розповідаю чесно:

Пересуватися селом краще за все автомобілем, пішки ходити пекельним степом просто нереально. Тому ми їздимо на Арабатку тільки машиною. На Стрілковому закінчується бетонка й починається ґрунтівка з ґравієм, хтось по ній ганяє, а ми свою машину любимо :)

[caption id="attachment_246" align="aligncenter" width="650"] типова стрілківська дорога, ця нормальна, є такі як дошка для прання[/caption]

Є проблема комарів, але на нормальних базах їх труять регулярно. У нас був вечір, коли ми не користувалися репелентами взагалі. А так, напшикався, десь о сьомій, до півночі вони вже зникають. Тому перед бронюванням місця питайте чи є комарі, чи труять їх, щоб потім не було боляче всій компанії.

Цього року по всій Арабатці одна проблема - нема місць. Є люди, і я їх не розумію, що їдуть туди без попереднього бронювання, та вважають, що швидко щось знайдуть. Ми поспілкувалися з такими, в середньому, на пошуки житла люди витрачають від семи годин до доби. Такі собі розваги замість відпочинку. Ми бронювали місця на початку червня та робимо так щороку. Деякі бази є на букінгу та роблять знижки за ранішнє бронювання. На сусідній базі люди взимку бронювали номери по 300 грн., приїхали й живуть за цю ціну, інші платять за такі самі номери по 800 грн. Сувора арифметика турзони.

На цьому мінуси закінчуються.

Про море. На Арабатській стрілці немає піску та гальки - тільки мушлі, цілі, подрібнені.

Пісок зустрічається у воді, дуже дрібний. Заходити у море комфортно, адже глибина починається як у нормальних ставках чи морях - метри три-чотири й вже по шию води.

[caption id="attachment_252" align="aligncenter" width="650"] інколи хвилі не гірші ніж на пляжах Гоа[/caption]   [caption id="attachment_235" align="aligncenter" width="650"] мартинчиків чимало :)[/caption]   [caption id="attachment_236" align="aligncenter" width="650"] в морі видно піщану косу, вона зелена така, там мілкотиння, а перед нею та за нею глибина нормальна[/caption] [caption id="attachment_237" align="alignnone" width="3360"] панорама пляжу, робили швидкоруч, тому така от "якість", але для розуміння що таке наш пляж - її достатньо :) клікайте на світлину, вона відкриється у повному розмірі[/caption]

Море здебільшого тепле й навіть гаряче. Але цього року ми потрапили на відносно холодне море, та й температура повітря тоді впала. Що робити в такому випадку? А зараз я розповім.

От вам мапа куди можна поїхати на Арабатській стрілці коли море прохолодне або замість моря:

[caption id="attachment_241" align="aligncenter" width="479"] Арабатська стрілка (карта)[/caption] А тепер по номерах:

1. Солоні озера. Дуже-дуже солоні озера, тому водою не бризкатися та краще плавати в окулярах, щоб крапелька не потрапила в око. Щільність води висока, тому людей виштовхує на поверхню, як у Мертвому морі. Озер там два, раджу їхати на друге, там людей менше. Озера не дуже глибокі, тож вода там завжди тепла. Що брати із собою: рушники, прісну воду. Єдиний мінус - це степ, відповідно постійно дує вітер, тому з води не зовсім приємно виходити.

2. Цього року у мене з'явилося ще одне улюблене місце - покинутий сольовий завод. Колись навколо заводу з видобутку солі вирісло село, та нині воно у злиднях, адже вся діяльність селян була навколо заводу. До моря далеко, тож туристи туди не їдуть, чим ще заробляти? Але повернемось до озера. Взагалі, солоних озер на Арабатці декілька, прісних просто немає, ґрунти засолені, тому видобувати сіль тут було цілком логічно. Нині туди можна поїхати щоб помилуватися краєвидами та набрати солі з рапою. Рожева вода, біла сіль - дуже красиво, але раджу туди їхати ближче до заходу сонця, отримаєте дивовижні кадри. Ми там були вдень. Обов'язково берить прісну воду та після озера мийте ноги, руки (якщо торкалися солі). Якщо є мінімальні подряпини - по солі не ходіть, пектиме нестерпно.

3. Гаряче джерело. Джерел насправді два, перше знаходиться біля солоних озер у Щасливцевому, тому воно розпіарене й там завжди черги. Друге джерело знаходиться за Стрілковим. Працює до 17-ї години щодня, весь рік там вода гаряча та солона. Щодо лікувальних властивостей джерела то вже самі шукайте інфо, але скажу, що для мене достатньо у ньому побути п'ять хвилин - розслаблює круче всяких спа.

 Власне це всі розваги, що надає Арабатська стрілка. Всі вони рукотворні, але це не применшує їхньої краси та незвичності.

Якщо є питання - ставте, радо відповім!